Win-Win 2.0
Jan. 12th, 2015 06:32 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
e_mirГде-то пять лет назад я прочитал “Семь навыков высокоэффективных людей” Стивена Кови. Мне очень понравились идеи и методики, описываемые в книге , и я тогда даже записал несколько подкастов с разбором этих навыков.
Я их переслушал сейчас и понял что не очень верно сам понял и передал в подкасте смысл четвертого навыка: Think win-win (“Думайте в духе выиграл-выиграл”)
Видимо это достаточно распространенная ошибка – считать что достижение “выиграл-выиграл” это про некую дополнительную пользу, полученную от сделки обоими сторонами.
При этом теряется важная часть послания четвертого навыка – “думай”. Достижение ситуации win-win это вовсе не про получение дополнительной прибыли от сделки, а про восприятие этой сделки успешной обеими сторонами.
Выиграл-выиграл, таким образом – лежит не в твердой и холодной сфере точных подсчетов и бухгалтерской выгоды, а только в сфере психологического комфорта, положительного восприятия сделки.
Я расшифровываю для себя четвертый навык так:
- Не будьте жадными, примите как должное желание вашего партнера по сделке получить свою пользу-прибыль от нее
- Нужно распространить свое позитивное отношение к сделке на партнера и дать ему возможность почувствовать то же самое в отношении вас
- Компромисс не есть win-win
- Любая попытка обмана – убивает win-win
То есть win-win это что-то вроде ментальной бизнес-гигиены и походов в тренажерный зал (только качать там нужно не физические мускулы, а морально-волевые). Она не дает моментальной пользы, но в чуть более отдаленной перспективе – создает устойчивые привычки “мыть руки перед едой”, “держать себя в форме”. Такие привычки, и с кавычками, и без – сильно помогают в дальнейшей жизни.
Ну и да – достижение win-win в качестве привычки – дело совсем непростое. Это противоречит нашим базовым инстинктам, настроенным на борьбу и победу здесь и сейчас.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2015-01-12 07:26 pm (UTC)Вот, скажем, один комментатор на биткойнтоке уверял доверчивых неофитов, что нужно только подождать денек-другой и будет биток по 10000 долларов, покупайте, 1000 это дешево! Сам комментатор вложился в биток, когда тот стоил копейки. Купил себе замок, кучу активов разных. Когда биток обвалился с 1000 до 300, комментатор перестал комментировать. Но на второй замок он себе явно с неофитов денег состриг.
Зачем вин-вин? Просто вин и все.
no subject
Date: 2015-01-13 02:17 am (UTC)Справа в тому, що вступаючи в економічні стосунки, покупець придбає не товар. І не його об'єктивні якості. Він придбає очікуваний профіт від володіння товаром. Цей очікуваний профіт може набувати довільного значення саме внаслідок суб'єктивного сприйняття товару. Для різних осіб один і той самий товар може набувати докорінно різного значення о/п.
Суб'єктивне ж не завжди можливо обчислити в грошовому еквіваленті. Так, наприклад, один індивід вважає, що варто лиш стати власником телефону "Х", і вони всі опупіють ващє, а баби просто мліть будуть, якщо на них звернуть увагу, тримаючи в руці такий телефон. Такі перспективи неможливо виразить у грошовому вимірі. Тому будь-яка ціна вважатиметься прийнятною.
Власне, функція маркетингу та реклами зводиться до створення надмірних очікувань щодо профіту, що його отримає покупець від володіння товаром.
Взагалі, вся ця тема прямо зводиться до поняття доданої вартості, але не в класичному її розумінні.
no subject
Date: 2015-01-13 08:15 pm (UTC)>але не в класичному її розумінні.
Доданої до чого?
no subject
Date: 2015-01-13 08:16 pm (UTC)no subject
Date: 2015-01-13 08:22 pm (UTC)no subject
Date: 2015-01-13 08:45 pm (UTC)В нас є купа дошок, цвяхів, пилок, молотків, наждачки, клею.
Є Вася, який потребує табуретки.
Вася витратить три тижні, зіпсує куб дров, погне кілограм цвяхів, зламає два молотка і вдарить по кожному пальцю на руках і ногах, а в результаті отримає страховисько, яке назвати табуреткою можна буде лише із ввічливості.
Мотивувати Васю на цей трудовий подвиг може лише потреба у табуретці, яка перекриває витрати часу, сил, здоров'я, матеріалу та реманенту. Якщо Вася вважає, що його діяльність в результаті дасть більше, ніж було в початковому стані, тобто, виникне додаткова вартість, то це буде мотивацією до діяльності.
А є Петро, який за дві години з мінімальними витратами сил, матеріалів та інструменту створить табуретку, про яку Вася мріяв усе життя.
Очевидно, що в другому випадку в нашій системі має місце суттєво більша сумарна цінність, ніж у першому, а також на початку процесу. Чим вправніший виконавець, тим більша дельта між початковим та кінцевим значенням сумарної вартості в нашій системі.
Для Васі існує верхня межа вартості табуретки "В" - це вартість її виготовлення самотужки.
Для Петра ця вартість "П" значно нижча - внаслідок його професійності.
Якщо Вася хоче купить табуретку в Петра, то обопільної згоди вони досягнуть тоді, коли ціна обміну "Ц" буде знаходитись в межах П < Ц < В.
Класична модель доданої вартості пропонує вважати, що д/в = Ц - П. І саме вона оподатковується. Хоча, насправді, багатшими стають обидві сторони угоди. Василь - на величину В - Ц, а Петро - на величину Ц - П. Додана ж вартість становить величину В - П. Це - наскільки стало багатшим суспільство з Василя та Петра внаслідок атомарного економічного циклу з виготовлення та реалізації табуретки.
Неважко здогадатись, що чим більш технологічна продукція виробляється (чим більша різниця собівартості між кустарним та професійним виробництвом), тим багатшим стає суспільство в кожній транзакції.
no subject
Date: 2015-01-13 09:33 pm (UTC)> Якщо Вася вважає, що його діяльність в результаті дасть більше,
>ніж було в початковому стані, тобто, виникне додаткова вартість,
>то це буде мотивацією до діяльності.
Мені здається, доречнішим тут буде термін "прибуток".
>...суттєво більша сумарна цінність...
Я не зрозумів, хто з ким сумується, але мені здається, що в будь-якому разі цінності різних людей не піддаються сумуванню та іншим арифметичним операціям. До них може бути застосована лише операція порівняння у вигляді "згодні обмінятись - не згодні обмінятись". При наявності широко розповсюдженого інструменту непрямого обміну (грошей) і ринку певного товару (тобто великої кількості покупців і продавців, що мають можливість вийти один на одного) складається певна величина, що називається грошовою ціною, і з нею ці операції із застереженнями можливі. Але вартість - явище первинне по відношенню до грошових цін, а до голої (суб’єктивної) вартості операції додаваня незастосовні, а ми ж зараз обговорюємо вартість.
>Неважко здогадатись, що чим більш технологічна продукція виробляється
>(чим більша різниця собівартості між кустарним та професійним виробництвом),
>тим багатшим стає суспільство в кожній транзакції.
Зауважу, однак, що одного технологічного розвитку замало, не меншу (а зазвичай більшу) роль у збагаченні суспільства грає накопичення капіталу. Ну і, звичайно, порівняння сучасного суспільства з гіпотетичною повною автакрією однієї людини не представляє, як на мене, практичного інтересу. Практичний інтерес представляє перевага нового виробництва над існуючими.
no subject
Date: 2015-01-15 09:51 pm (UTC)Идеи о хитром-хитром победители, который всех сумеет победить - они упираются в то что в современном мире рулят организации. В которых волей-неволей приходиться вести себя кооперативно.