Язык мой - враг чей?
Nov. 22nd, 2007 10:31 pmКстати, надо сказать, что украинизация все-таки идет. По видимому, такое вот медленное продавливание - это был единственный вариант, с которым население, в массе русскоязычное - готово было согласиться. Даже крымская община, регулярно где-то там стоящая с какими-то плакатами все же смотрит сериалы и слушает новости на украинском языке. Плюс - детские сады, которые, как я понимаю, должны в обязательном порядке давать начала украинского языка. Таким образом лет через 30 государство получит фактическую двуязычность. Очень хочется верить, кстати, что к тому времени политические потуги вокруг языка стихнут и русский таки будет принят в качестве второго государственного. И это не будет подачкой или политическим лозунгом, а просто сделают это для общего удобства. Хотя, с другой стороны, глядя на вроде бы благополучную и сытую Бельгию, которую рвут на части не хуже Украины - задаешься вопросом - что же это такое в людях сидит, что разводит их по углам в клетке зоопарка?
Re: Эта национализация строится на мои деньги
Date: 2007-11-26 01:30 pm (UTC)Але мушу сказати: мені особисто прикро, що недурна й освічена людина робить висновки про нашу мову (її словниковий запас) по таких табличках. Бо перше, що нормальна людина в таких випадках зробить, - це, по-перше, здивується, а по-друге, відкриє першого-ліпшого російсько-українського словника (купити не проблема навіть у Криму) і подивиться як перекладається слово „гинеколог”.
Те, що це не політика Міністерства охорони здоров’я України, - це напевне.
Я не знаю, як могла з’явитися подібна табличка у шостій поліклініці міста Сімферополя.
Другий абзац – це вже неадекватно абсолютно.
Я вже не кажу, що розмовляти з українцем і називати його національний символ „вилкой” – це дивна тактика. Якщо ви хочете донести до мене вашу позицію, а не „кидатися какашками”, то логічно було би обирати інші вирази, чи не так?
Як і випадку з моєю мовою, немає елементарної поваги до України взагалі, а не лише до мови. При цьому ви, напевне вимагаєте поваги від українців до своєї мови, культури...
Якщо відкинути патетичний запал, то що залишається: до чого тут культурні зв’язки з Росією і до чого тут ваші податки?..
У вас є автономія, є республіканський бюджет, є Міністерство охорони здоров’я АРК. Ось їхній сайт.
http://www.minzdrav.crimea-portal.gov.ua/
За умовчанням відкривається російська сторінка. Я відкрив українську сторінку: увесь вміст її російською мовою.
Ваша поліклініка №6 знаходиться у відомстві означеного міністерства.
І після цього ви твердите, що „у нас куда не кинь взгляд - все на мове”.
І це після того, як іншому учаснику ви відповідаєте тут же: У нас в Крыму все ВУЗы преподают на РУССКОМ языке... Более того, у нас есть филиалы московских ВУЗОВ, многих... :)) включая МГУ.
В третьих, право получать образование на родном языке закреплено Конституцией Украины.”
Оце така жахлива українізація у вас там в Криму? І при тому, що „куда не кинь взгляд - все на мове”, кримчани й досі її в кращому випадку лише розуміють? У кращому випадку...
Мене завжди дивувало й дивує це сприйняття кримчанами реальності навколо себе. Повірте, у нас тут Харків теж далеко не Львів і українську тут ще не часто почуєш, і росіян етнічних тут аж біля 40% (а інше населення сильно русифіковано), але подібних вашим настроїв серед харків’ян практично немає. (я певен, російськомовний харків’янин
Втім, саме в Криму, де за великим рахунком, українізацією й не тхне, ми бачимо таке агресивне й зневажливе неприйняття всього українського. Це видно навіть по ваших репліках,