Вдогонку к предыдущему

[e_mir]

Я помню, как близко к сердцу я воспринял путч ГКЧП в 91 году. Еще где-то до середины девяностых новости из Москвы и России все еще воспринимались как НАШИ. Шок от расстреливаемого танками парламента был все еще на этом уровне. А вот, скажем, кризис 98-го, был уже у НИХ. Разделение в массовом сознании произошло опять же - через телевизионные передачи, через рекламу. Появление популярных телеканалов постепенно склонило чашу весов от сознания "СССР" к сознанию "Украина". Вот так, в очередной раз подтвердилось, что не только бытие определяет сознание, но и сознание - бытие.

Comments

As for me,

[wlodek.livejournal.com]

Я допускаю, що моє коло спілкування специфічне... хоча, від чого б те: більшість друзів та добрих знайомих - етнічні євреї та росіяни (зі мною українською спілкуються щоправда).

Так ось, навіть 1993 року вже дивилися, як на події в іншій країні. А деякі не дуже близько знайомі росіяни навіть втішалися, що в спокійній Україні опинилися...

А так, в цілому, згоден з тобою: не тільки буття визначає свідомість.

Re: As for me,

[e_mir]

"Так ось, навіть 1993 року вже дивилися, як на події в іншій країні"

Каждому овощу свой срок. Пару моих знакомых крымчан до сих пор уверены, что "Москва- не заграница". Можно посочуствовать.